Чернетки – у вогонь або під скло?
Молитися або втрачати віру?
Небачене, нечуване число –
Один. Число людини, а не звіра.
Початок є, і я схопила мить,
Де з небуття зароджуються мрії,
Та краще вже, жалкуючи, зробить,
Ніж сумувати про відсутність дії.
І хай крізь хащі доля проведе…
Життя проживши менш, ніж половину,
Відчую, як столітній пил впаде
На серце – цю реліквію єдину.
Мене знайдуть, та буду вже не та,
Бо стану я зухвала і холодна,
І не відкриють таємниць уста.
Змінилася – бо лиш на зміни згодна.
Автор публикации
Марина Чиянова
Комментарии: 28Публикации: 213Регистрация: 17-10-2021
