Захлестнуло меня поведение друзей из Вна, под тихий шёпот своих “друзей” здрыскивающих из Харькова и Николаева во Львов.
Сел и затянул старинную песню. Подпевайте, кто может!
Конечно, щё, чюв, че а не чЭ, ничь, цю! Ну Вы поняли…
той , хто був, пропав та загув
а тi, що лишились, сплять.
I тiльки я
один сиджу на стiнi,
як личить менi.
Я чув – якусь таемну отруту
в горiлку пiдмiшано цю
та я смiюсь – якi ви хлопцi дурнi!
Гей, хлопцi, то як ви там?
У вас е гiпопотам,
А ми йдемо по свiту
В кишенях вiтер,
Але ж кумедно,
Тут так кумедно…
Аж ось шлях, що кличе вниз,
А ось – вода з пiд крану;
Ось хтось залiз на карниз –
Не те щоб стрибнуть, а просто зп”яну!
Я про те, що сьогоднi день
Був не гiршим в цьому життi,
I хто його зна, як зустрiне нас нiч.
Менi не треба багато свiтла,
Я хочу, щоб було свiтлiше
I радiсно, що ти – можеш допомогти.