Тепер я готова написати ще й друге есе на тему життя та творчості Г.С.Сковороди.
Чому це важливо?
Тому що Григорій Савич як письменник, поет, філософ, культуролог та громадський діяч розпочав нову традицію вольності в українській літературі та естетиці.
Знахідки Сковороди можна порівняти з творчим доробком Данте Аліг’єрі, Френсіса Бекона, Хорхе Луїса Борхеса, Жоржа Польті, Жана Жака Руссо, Вольтера, Конфуція та багатьох інших титанів філософської думки.
Дуже займало протягом студентських та подальших років у науці нашого генія запитання незалежності особи, особливо інтелектуальної, когнітивної незалежності.
Оскільки доробок видатного мислителя був неабияк пов’язаний з численними подорожами та паломництвом, кожне відвідане ним місто надихало його то на вірші, то на афоризми, то на розлогі есеї.
Маючи природній хист до спостереження світу навколо, сотні, тисячі годин свого життя Григорій Савич присвятив роздумам про діалектичну єдність між людиною, вищими силами та природою. Повагу до кожної тварини, стеблини, кожної зорі на небі та кожної хвилі в морі він вважав ознакою чемної, відданої своїй землі людини.
У світі Сковороди думка та краса гармонійно поєднані між собою. В його піднесених, величних творах рослини та тварини використовуються то як метафора, то як персоніфікація життєвих подій або рис людської природи.
Краса думки – це краса душі, а мудрість – це, в тому числі, оптимістичне сприйняття дійсності.
Чи не на кожному кроці, навіть у складні часи свого життєвого шляху, наш велемудр пропагує віру людини в себе, відданість Богові, чуйність та уважність до світу навколо.
“…дяка всеблаженному Богу, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним!” – так казав Григорій Савич.
Сповнене радості й суму, честолюбних прагнень та скромності, його життя стало взірцем для науковців та духовних вчителів із різних країн.
Естетична візія Григорія Савича була його конкурентною перевагою, яка піднесла його над іншими філософами України та навіть Західної Європи.
Щось від легкої вдачi європейських вагантів (студентів-мандрівників), щось від глибинної аскези старців монастирів Афону, щось від майстрів думки епохи Просвітництва, теплий гумор, метка афористика, послідовне подвижництво, небуденний науково-мистецький героїзм – усе це злилося в масштабному та значущому творчому доробку нашого славнозвісного мислителя.
За його максимами стоять фігури титанів Відродження, а в його вчинках проявлялися чесноти стоїків та енциклопедистів.
Наш край багатий талантами, а Г.С.Сковорода – осяйна зірка серед них.