Відпускаю тебе, відпускаю…
Вже земні мої злічено дні.
Може, знайдеш стежину до раю,
І покажеш її – не мені…
Знаю гріх мій, і винен, це правда,
Біль на серці горить, як тавро,
Найстрашніше для зрадника – зрада,
Я ж, наївний, повірив в добро…
Ти могла мою муку відчути:
Тільки жінці це Богом дано,
І мені, як життя, повернути
Те, що втратив я дуже давно.
Ні жалю, ні жаги, ні любові,
То, напевно, насправді пусте,
І тепер, помираючи знову,
Назавжди… Відпускаю… Тебе…
20062007
Автор публикации
Ekaterina Feliche-Draculeshti
Комментарии: 9Публикации: 24Регистрация: 16-02-2022
Особенно рада буду общению с серьезными, разносторонними мужчинами не в отношениях от 34 до 47 лет.