Яким буде наш грудень?
Ви за кам’яними мурами
В океані звичної любові,
І Вас від нового захоплення
Відділяють хмарні сервіси,
Велике небо аеропортів,
Озброєні атланти
Та ще декілька десятків тимчасових адрес.
За цими мурами
Ваші неповторні очі
Вже торкнулися моїх текстів,
Де Ви згадуєтесь побічно,
Як ідеал,
Як непевна досконалість,
Як гармонійна послідовність помилок.
І Ви шукаєте нові перемоги,
Я могла б стояти поруч,
Кам’яніючи від Вашої присутності,
Вдало цитуючи кожну з рекомендованих Вами книг,
Згадуючи день,
Коли Ви привіталися зі мною,
І Ваша посмішка перетворилася
На тисячі протуберанців,
На окрему галактику
В неозорому небі.
Восьме диво світу –
Моє почуття до Вас,
До Вашої душі,
Яка чимось нагадує
Сади Семіраміди,
Арду Толкіна,
Авалон,
І всі лицарі Круглого столу
Знають про мої пригоди,
Знають про Вашу недосяжність,
І мовчать,
Але в Саргасовому морі Ваших очей
Новим агрегатним станом
Пробуждується цікавість.